Апости́ль (від фр. Apostille) — це спеціальний штамп апостиляції, який ставиться компетентним органом/міністерством на оригінал чи копію документа, і засвідчує справжність підписів, печаток, статусу особи, яка підписала даний документ. Завірений апостилем документ є дійсним у всіх країнах-учасницях Гаазької конвенції 1962 року.
До Гаазької Конвенції Україна приєдналась 10 січня 2002 року. Конвенція набула чинності 22 грудня 2003 року, відтак 98 держав-учасниць Конвенції, відмовилися у відносинах із Україною від вимоги повної консульської легалізації офіційних документів і перейшла на спрощену процедуру апостилювання.
Апостиль на документи можна й не ставити, за умови що документи будуть використовуватись на території держави, з якою в України підписані договори про взаємну правову допомогу, наприклад з Польщею (винятками є документи про освіту), Білоруссю та низкою інших держав.
Що це означає на практиці? Приклад: Вам в Німеччині з якось метою потрібно подати свідоцтво про народження до місцевого органу влади. Компетентні службовці відразу звернуть увагу на те, чи стоїть на свідоцтві Апостиль, оскільки Німеччина також ратифікувала Гаазьку Конвенцію і вимагає, щоб на українських документах Апостиль був, бо лише з Апостилем офіційні документи вважаються дійсними. А документи без Апостиля до розгляду не приймаються взагалі.
Тому, якщо Вам необхідно закордоном подавати в органи влади офіційні документи, дізнайтесь заздалегідь вимоги до оформлення таких документів. Чи потрібен Апостиль, чи потрібен переклад, чи потрібен Апостиль на перекладі, чи є часові обмеженні щодо дійсності документа (напр.. довідка про несудимість дійсна лише 3 місяці, а свідоцтво про народження в Італії повинно бути не старшим ніж 6 місяців.) та іншу інформацію.